8 грудня 1930 р. стало новою датою в житті Тернопільського академічного обласного українського драматичного театру Т. Г. Шевченка. На базі самодіяльного драматичного колективу м. Охтирки було створено другий робітничо-селянський пересувний театр Харківщини. Його засновники – група молодих ентузіастів, активних учасників колективу Л. Березовська, В. Бистровський, А. Коваль, П. Лисак, В. Лисак, Я. Майтюренко, Н. Полтавка, О. Рєзникова. В роки 1932-1936 до театру приходять актори-професіонали К. Галайда, А. Коляда, Ф. Маяковський, Г. Слуцька, П. Фоменко. На посаду художнього керівника призначається режисер Ю. Шнейдерман, головним художником – В. Кулик. Здійснюються постановки таких видатних творів драматургії, як „Платон Кречет” О. Корнійчука (1935), „Дума про Британку” Ю. Яновського (1937), „Шестеро любимих” О. Гарбузова (1937) та інших.

23 жовтня 1939 р., внаслідок воз’єднання західноукраїнських земель, соціальних культурних перетворень, було створено драматичний театр Франка. Мистецьке керівництво театру очолює Микола Комаровський, директором працює Панас Карабіневич. Невдовзі до Тернополя прибуває група творчих працівників – режисери Дехтяр, Ф. Бойченко, М. Терещенко та здійснюються постановки: „Безталанна”, „Загибель ескадри”, „Устим Кармелюк”, „Без вини винуваті”, „Підступність кохання”... У роки в репертуарі театру – воєнного часу, одноактівки, скетчі, сатиричні та гумористичні мініатюри. З липня 1944 р. театр переходить на більш планомірну роботу.